Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і доступність он-лайнового навчання для школярів і школярок молодших класів поступово змінюють освіту і змушують її трансформуватися в бік змішаного навчання, а в кризових ситуаціях (наприклад в умовах багатомісячного карантину, спричиненого COVID-19) — дистанційного навчання. Під цим оглядом учитель/-ка має добре розуміти сучасні підходи до становлення читацької компетентності в умовах дистанційного навчання й використовувати ці ресурси за потреби.

Ураховуючи, що дистанційне навчання суттєво зменшує час на безпосереднє обговорення прочитаних текстів (художніх творів, медіатекстів тощо) з учителем та однокласниками, а збільшує час на самостійне опанування їх, варто подбати про те, щоб як тексти, так і завдання для роботи з ними були максимально зорієнтовані на потреби учнів, їхні інтереси, сприяли залученню учнів та учениць до навчання.

Розглянемо, як умови дистанційного навчання можуть впливати на досягнення результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти щодо читацької компетентності.

Якщо говорити про такі загальні результати навчання, як сприймання тексту та вибір книжки для читання, то в умовах дистанційного навчання стає очевидним, що, крім текстів, які запропоновано в підручниках і хрестоматіях, учні та учениці мають змогу працювати з текстами (книжками), які наявні в їхніх домашніх бібліотеках або до яких у них є доступ у бібліотеках інших осіб (друзів, родичів, сусідів тощо). З огляду на це вчитель/-ка має з’ясувати в батьків учнів, до яких книжок (паперовий формат або електронний) є доступ у дитини, у разі обмеженості родини в цих ресурсах — проконсультувати батьків про різні варіанти доступу. Головне — забезпечити дитину варіантами для вибору книжки для читання з подальшим поясненням через онлайне спілкування, як обкладинка, заголовок та ілюстрації, а починаючи з 3-го класу ще й анотація допомогли б зробити дитині певний вибір. Варто наголосити, що саме в умовах дистанційного навчання для школярів актуалізуються вміння звертатися по допомогу до дорослих для пошуку необхідної інформації, використовувати інтернет-ресурси для пошуку інформації, гіпертекст для уточнення інформації або поглиблення знань про предмет вивчення.

Крім того, в умовах дистанційного навчання учитель/-ка має врахувати індивідуальні можливості учнів в опануванні уміння читати та розуміти прочитане й забезпечити диференційований підхід під час добору завдань до запропонованих у підручнику, хрестоматії тощо текстів для читання (художніх творів, медіатекстів тощо). Елементом такого диференційованого підходу стає використання аудіокниг (за наявності) в процесі сприйняття тексту.

Наприклад, учитель/-ка може запропонувати учням та ученицям 3-го класу прочитати оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака», поданого в «Хрестоматії сучасної дитячої української літератури», але водночас зорієнтує їх за бажанням прослухати це ж оповідання у виконанні співака, фронтмена гурту «Друга ріка» Валерія Хар-чишина. Безумовно, для учнів та учениць зі сформованою дією читання прослуховування оповідання в акторському виконанні стає своєрідним викликом для вдосконалення власного виконавського вміння, а от для учнів та учениць із середнім або початковим рівнями дії читання використання аудіотексту як супроводу власного читання може стати значною допомогою в осмисленні прочитаного.

Диференціація завдань в умовах дистанційного навчання може бути забезпечена й на рівні врахування вчителем/-лькою того, з ким учень обговорить своє первинне сприйняття тексту: з однокласниками телефоном чи з кимось із родичів. Учителю/-льці важливо добре розуміти ситуацію певного учня чи учениці й спрямовувати дітей на той чи той формат спілкування. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака» учням може бути запропоноване таке завдання.

Обговори з однокласниками або з кимось із рідних питання:

Для чого автор дав оповіданню такий дивний заголовок?

З яким настроєм ти читав / читала це оповідання?

Від чийого імені ведеться розповідь в оповіданні?

Що стало причиною того, що хлопчик став відомим художником? Якою хлопчик намалював корову?

Обговорення первинного сприйняття тексту з однокласниками та однокласницями може відбуватися й не за наперед підготовленими запитаннями, а за такими, які будуть створені самими учнями та ученицями. Ураховуючи можливості дітей, учитель/-ка може запропонувати деяким із них після читання підготувати для інших учнів та учениць питання до тексту й обговорити з ними ці питання.

Потенційно корисним для диференціації навчання в умовах віддаленої роботи є й використання різних онлайнових ресурсів (наприклад гугл-форми). Такі потужності дають можливість учителю/-льці самостійно розробляти різнорівневі завдання у вигляді тестів з різними форматами тестових завдань або пропонувати учням та ученицям матеріали з перевірених вебресурсів. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака» учитель/-ка може створити декілька тестів із різною кількістю тестових завдань та з різним рівнем складності.

1. Хто є автором оповідання «Чим корова не собака»?⁴⁶

► Дмитро Кузьменко

► Кузько Кузьменко

► Дмитро Кузько

2. Від чийого імені ведеться розповідь в оповіданні?

► Від імені директора школи

► Від імені класної керівниці

► Від імені хлопчика

3. Познач, що найбільше любив робити хлопчик.

► Малювати

► Грати у футбол

► Створювати стінгазет

► Майструвати шпаківні

4. Яку назву мав конкурс малюнків?

► Корови у побуті

► Молочні породи корів у побуті очима дітей

► Молочні породи корів очима фермерів

► Корисне молоко

5. Що означає фраза «закотити рукави»?

► Старанно виконувати роботу

► Перекладати роботу на когось іншого

► Відкладати роботу на потім

6. Який подарунок отримала школа за перемогу в конкурсі?

7. Яка ситуація є зав'язкою оповідання?

► Я став відомим художником.

► Перемога у конкурсі малюнків

► Оголошення про конкурс малюнків

8. Що стало кульмінацією оповідання?

► Оголошення про конкурс

► Нагородження та похвала переможця

► Створення шкільних стінгазет

9. Кого найчастіше зображував хлопчик на стінгазетах?

► Корів

► Собак

► Однокласників

10. Чому хлопчик перестав малювати стінгазети?

► Не вистачало часу

► Потрібно було майструвати шпаківні

► Директорка запитала, чому на стінгазетах завжди завжди одне й те саме.

11. Яка головна думка твору «Чим корова не собака»?

► Якщо не вмієш — не берися.

► Результату можна досягти, якщо є бажання.

► Корова — це собака.

Такі тести можуть перевіряти різні вміння: сприймати текст, знаходячи очевидну й приховану інформацію, інтегрувати інформацію, надану в різних частинах тексту, аналізувати й інтерпретувати текст, оцінювати його форму й зміст.

На жаль, дистанційне навчання суттєво обмежує можливості учнів та учениць брати участь у груповій роботі, наприклад, виконуючи завдання на інсценізацію прочитаного, хоча саме такий вид завдань має дуже великий потенціал для збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвідУ учнів, оскільки рольова гра дає можливість відтворити емоції літературних персонажів, співпереживати їм. Утім, незважаючи на певні обмеження, школярі та школярки усе ж мають різні можливості, щоб ділитися своїми емоціями та почуттями, які вони пережили під час читання того чи того твору, наприклад шляхом створення різних медіа продуктів (фотографії власних ілюстрацій до твору, аудіо- або відеозапис виразного читання художнього твору, аудіо- або відеозапис розповіді про власні почуття та емоції від прочитаного тексту), із якими вони можуть ділитися з однокласниками та однокласницями. Створення медіапродукції з висловленням власних уподобань щодо змісту чи форми прочитаних текстів (як художніх, так й інформаційних), літературних персонажів також дає можливість в умовах дистанційного навчання вдосконалювати учням та ученицям свої вміння з оцінювання тексту.

Правильно організоване дистанційне навчання ніяк не обмежує учнів в удосконаленні вміння з перетворення інформації (створення / добір ілюстрацій, фіксація отриманої інформації в схемах, таблицях, створення плану прочитаного тощо). Важливо зазначити, що завдання з перетворення інформації в умовах дистанційного навчання, коли вчителіАки «тут і тепер» не доступні для учням, мають супроводжуватися спеціально розробленими інструкціями, шаблонами з урахуванням індивідуальних можливостей учнів та учениць (або груп їх).

Щодо вдосконалення вміння «читає творчо», то із цим умінням немає обмежень в умовах дистанційного навчання, але для заохочення учнів у здійсненні будь-якого експериментування з текстом (зміна кінцівки, місця подій, оповідача, сюжету, уведення нових персонажів тощо) учи-тельАка має подбати про надання зворотного зв’язку як від однокласників та однокласниць, так і від себе, бо творчість, яка здійснюється не за зразком і не має чітких орієнтирів для оцінювання, є дуже «тонким» феноменом. Єдине, що може сприяти творчому читанню учнів та учениць — це позитивний зворотний зв’язок, тобто безумовне прийняття з боку інших продуктів учнівської творчості.

Наведемо приклад можливого способу організації навчання читання в умовах дистанційного або змішаного формату.

Кейс «Казка про Лева», 4-й клас: обговорення прочитаного з використанням цифрових засобів

1. Переглянь анімовану казку Мар'яни Савки «Про старого Лева» яку читає Віталій Козловський.

2. Виконай запропоновані завдання, використавши гугл-фор-му за покликанням:

https://cutt.ly/ggYpVbx

. У разі сумніву щодо відповіді на питання переглянь ще раз відео.

3. Дай відповіді на питання:

► Що спричинило всі події, про які розповідається в казці?

► Які важливі події можна виділити в цій історії?

► Що стало найнапруженішим моментом серед усіх подій?

► Чим завершується ця історія?

4. Розглянь уже знайому тобі схему сюжету казки або оповідання.

Спробуй побудувати схему сюжету «Казки про Старого Лева». Додай або прибери зайві кружечки, зроби поруч з кружечками короткі записи про відповідні події.

5. Обери, з ким з однокласників чи однокласниць ти хочеш порадитися щодо правильності виконання завдання. Зроби фото своєї роботи та відправ емейлом або у вайбері для перевірки. Також можеш зателефонувати й обговорити.

Підсумовуючи міркування щодо особливостей становлення читацької грамотності учнів та учениць початкової школи в умовах дистанційного навчання, можна впевнено стверджувати, що в цього формату в початковій школі (якщо школа змушена з різних причин працювати дистанційно певний час) як самостійного, так і як елемента змішаного навчання є не тільки недоліки, а й чималі переваги. Добре усвідомлення вчителем/ -лькою складників читацької компетентності дає можливість уповні використовувати переваги віддаленого (онлайнового зокрема) навчання й методично виважено компенсувати ризики, пов’язані з ним.

 

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна